25.03.19

113

Коронавірусний ентерит собак та його профілактика за допомогою вакцини Biocan® С

Коронавірусний ентерит – надзвичайно контагіозне вірусне  захворювання собак, яке характеризується ураженням кишківника. Самостійно коронавіроз найчастіше перебігає у вигляді легкої діареї, але при супутніх захворюваннях, таких як, наприклад, гельмінтози, ентерити різної етіології, стає смертельним. Є відомості про перебіг коронавірозу у вигляді моноінфекції з летальними випадками, що викликаний високопатогенними штамами вірусу.

 

Збудник коронавірусної інфекції – РНК-вірус родини Coronaviridae. Ланцюг РНК коронавірусу зверху вкритий оболонкою, яка утворює випини (шипи) на поверхні, що надають збуднику вигляду підводної міни. Шипи мають вигляд корони, що й зумовило відповідну назву збудника. Для вірусів цієї родини характерна мінливість та тропність до епітеліальних клітин дихальної системи та шлунково-кишкового тракту. У собак виявляють дві серологічні групи коронавірусів. До першої належать кишкові коронавіруси 1-го та 2-го типу, які відрізняються один від одного за патогенністю. Вони безпосередньо й викликають коронавірусний ентерит собак. Цікавим є те, що кишкові коронавіруси собак споріднені зі збудниками коронавірусної інфекції котів та можуть інфікувати останніх.

 

Коронавірус не стійкий у зовнішньому середовищі, у фекаліях собак зберігається до 2-х діб. За інформацією деяких авторів вірус здатен зберігати вірулентність протягом більш тривалого періоду на відкритому повітрі при низьких температурах. Розповсюдження інфекції відбувається при контакті собак з оральним секретом або фекаліями хворих тварин. До вірусу чутливі собаки усіх вікових груп, але найбільш сприйнятливі цуценята до 6-ти місяців. Якщо коронавіроз перебігає самостійно, то рівень смертності тварин досить низький. Спостерігається високий ступінь носійства, особливо у собак в місцях скупчення, притулках та розплідниках. На практиці , як правило, коронавірусний ентерит зустрічається в поєданні з парвовірусним ентеритом. У такому разі смертність може досягати 100%. У дорослих тварин коронавірус викликає легку діарею, яка самовільно проходить протягом кількох днів.

 

Чому ж коронавірус так по-різному впливає на організм дорослих та молодих тварин? Річ у тім , що епітелій тонкого кишківника завершує  формування приблизно до шестимісячного віку, тому у цуценяти він більш тонкий та чутливий. Спочатку коронавірус  через ротову порожнину потрапляє до тонкого кишківника цуценяти, де проникає у зрілі епітеліальні клітини на верхівках кишкових ворсинок, руйнує їх, що призводить до порушення структури самих ворсинок, викликає розлади процесу травлення та виникнення діареї. У свою чергу, руйнування епітеліальних клітин на верхівці кишкових ворсинок стимулює активне розмноження клітин кишкових крипт* на заміну зруйнованих, що робить їх більш чутливими до проникнення парвовірусу (адже парвовірус проявляє яскраво виражений тропізм до клітин, що активно діляться). Потрапляючи у клітини крипт, парвовірус викликає їх руйнування, що призводить до руйнування основи кишкової  ворсинки. Таким чином відбувається послідовне ураження не тільки верхівок, а й основ кишкових ворсинок, незворотні зміни в їх структурі та повне відмирання (мал.1).

 

Кишкові крипти (залози  Ліберкюна) – трубчасті вростання епітелію у власну пластинку слизової оболонки кишки, які виконують секреторну функцію та  є джерелом регенерації кишкового епітелію.

Мал. 1 : 1 – в нормі епітеліальні клітини кишківника ростуть в криптах та звідти мігрують догори по ворсинках; 2 – коронавірус уражує зрілі епітеліальні клітини на верхівці ворсинок; 3 – для відновлення клітин збільшується швидкість ділення епітеліальних клітин в криптах; 4 – парвовірус проявляє тропізм до клітин, що швидко діляться; 5 – посилене ділення клітин в криптах внаслідок коронавірусної інфекції створює сприятливі умови для посиленого розмноження парвовірусу; 6 – повне руйнування ворсинок внаслідок змішаної вірусної інфекції.

 

  Усі ці зміни викликають водно-сольовий дисбаланс  та порушення всмоктування поживних речовин у кишківнику, і призводять до виникнення тяжкої діареї. В подальшому парвовірус уражує ендотелій кровоносних судин підслизової оболонки кишківника, що викликає появу масштабних кровотеч. Також він проникає у клітини міокарду та викликає інфекційний міокардит. Таким чином , цуценята, інфіковані коронавірусом, стають високо сприйнятливими до парвовірусної інфекції, що провокує виникнення тяжкого захворювання, часто з летальним кінцем.

 

Інкубаційний період при коронавірусній інфекції триває 1-3 дні.

 

Субклінічна або легка форма захворювання проявляється у дорослих собак у вигляді незначної діареї, на яку господарі тварин часто навіть не звертають увагу.

У цуценят , особливо у віці до 3-х місяців, коронавірус перебігає у гострій формі. Тварини пригнічені, відмовляються від корму, у них може підвищуватися температура у першу добу до 39,5-40,0 °С, спостерігається діарея та симптоми зневоднення. В особливо тяжких випадках, при потраплянні в організм високопатогенного коронавірусу, у цуценят спостерігали неврологічні розлади, судоми та загибель протягом 2-х діб.

 

При змішаній з парвовірусом інфекції через декілька днів після перших симптомів у тварин розвивається тяжка геморагічна діарея зі смердючим запахом. У загальному аналізі крові різко знижується кількість лейкоцитів (лейкопенія). Температура тіла падає до норми або нижче. У цуценят спостерігається сильна болючість в області черевної стінки, стійка блювота, часто з кров’ю. Вони стогнуть, сидять над мискою з водою, але не п’ють. Прогноз у такому випадку сумнівний або, частіше, несприятливий. Навіть при своєчасному лікуванні тварини часто гинуть.

 

Діагноз ставиться на основі анамнезу, клінічних ознак та лабораторних досліджень. Остаточний  діагноз без лабораторних досліджень встановити неможливо, так як більшість ентеритів у собак перебігає зі схожими клінічними симптомами. З цією метою в умовах ветеринарних клінік використовують експрес-тести для виявлення антигену коронавірусу та парвовірусу у фекаліях або блювотних масах тварин. Але існують певні проблеми з точною діагностикою коронавірусної , парвовірусної та змішаної інфекції. Часто власники цуценят звертаються до ветеринарної клініки доволі пізно, на 3-4 день захворювання. У такому випадку при проведенні експрес-тесту в фекаліях найчастіше вже не знаходять коронавірусів внаслідок  їх нестабільності, а виявляють лише парвовірус та ставлять неточний діагноз. Саме тому серед господарів тварин та ветеринарних лікарів поширена думка про незначну роль коронавірусу в епізоотіях кишкових інфекцій у собак. При субклінічній або легкій формі коронавірозу ветеринарні лікарі дуже часто не використовують лабораторні методи діагностики та лікують тварину симптоматично. При цьому роль коронавірусу у виникненні захворювання не враховується зовсім.

 

Щодо лікування коронавірусного ентериту, то, як і у випадку з парвовірусним ентеритом, специфічного лікування не існує. Проводиться симптоматична терапія, направлена на попередження зневоднення організму, боротьбу з вторинною мікрофлорою, відновлення нормальної функції кишківника та серцево-судинної системи. При змішаній інфекції навіть при правильній та своєчасній ветеринарній допомозі ступінь одужання цуценят достатньо невисокий.

 

Враховуючи усе вище сказане, можна зробити висновок, що головною метою ветеринарного лікаря повинна бути профілактика коронавірусного, а відповідно, і парвовірусного ентериту. А найкращим способом профілактики при цих захворюваннях є вакцинація! Згідно з рекомендаціями WSAVA від 2016 року , якщо на території країни більше, ніж 60% поголів’я собак вакциновано від парвовірусної інфекції, то вакцинація від коронавірозу є необов’язковою. Але така теза актуальна лише для країн Євросоюзу. В Україні, на жаль, від парвовірозу щеплений дуже малий відсоток собак, а на вулицях зустрічається безліч безпритульних тварин, які є резервуаром природних коронавірусів. Тому в нашій країні вакцинація від коронавірусної інфекції повинна бути обов’язковою!

 

Якщо враховувати вікову схильність собак до захворювання , то можна виділити цільові групи тварин, які підлягають обов’язковій вакцинації від коронавірозу. Це цуценята віком від 5 до 12 тижнів та племінні суки перед в’язкою або у першій половині вагітності. Вакцинуючи собак-мам, ветеринарні лікарі підтримують стабільний материнський імунітет у цуценят, щоб вони не захворіли до щеплення.

 

Компанія Bioveta a.s. (Чехія) пропонує з цією метою моновалентну інактивовану вакцину Biocan® С проти коронавірусної інфекції собак. Вакцина застосовується цуценятам, починаючи з 5-ти тижневого віку.

Схема вакцинації цуценят вакциною Biocan® С

 

Вік тварин Доза вакцини
5-6 тижнів 1-ша доза 1,0 мл
7-9 тижнів 2-га доза 1,0 мл

 

Імунітет триває 6 місяців, подальша вакцинація є необов’язковою, так як тварина досягає вікової стійкості до коронавірусної інфекції.

 

Також, на відміну від інших комерційних вакцин нашого ринку, Biocan® С рекомендована для щеплення вагітних сук з обмеженням на останніх двох тижнях, щоб не турбувати тварин неприємними маніпуляціями перед пологами.

 

Схема вакцинації племінних сук вакциною Biocan® С

 

Термін щеплення Доза вакцини
Перед в’язкою 1-ша доза 1,0 мл
Через 21 день  (перша половина вагітності) 2-га доза 1,0 мл
Через 6 міс. Ревакцинація 1,0 мл
Кожні 6 міс. Ревакцинація 1,0 мл

 

Те, що Biocan® С випускається у вигляді моновакцини,  дозволяє успішно комбінувати вакцину від коронавірозу з вакцинами від інших інфекційних захворювань та зменшити навантаження на імунітет інших груп собак, виключаючи її за потреби з щорічної схеми вакцинації. Вакцина Biocan® С сумісна з вакцинами серії Biocan®  та з сучасною і оновленою серією вакцин Biocan®  NOVEL.

 

Успішна вакцинація собак залежить не лише від правильної схеми вакцинації, а й від своєчасної дегельмінтизації, раціональної годівлі  тварин. Адже наявність гельмінтів та незбалансований раціон знижують імунну відповідь організму на вакцинний вірус. В умовах притулків та розплідників важливою складовою є регулярна дезінфекція приміщень та обов’язковий карантин новоприбулих тварин.

 

Щодо цуценят, які вакцинуються вперше, то для них дуже важливою умовою якісного та безпечного щеплення є дотримання карантину під час первинної вакцинації. Це означає, що у період часу до введення першої  та другої дози вакцини, а також протягом двох тижнів після , тварина не повинна контактувати з іншими собаками, виходити на прогулянки на вулицю, їздити разом з власниками у гості.

 

Будемо уважні до здоров’я наших улюбленців!

Коронавірусний ентерит собак та його профілактика за допомогою вакцини Biocan® С