МАЙЯ ШАРГАЛО,

лікар ветеринарної медицини, компанія «ЕВРОВЕТ»

Збереження молодняку великої рогатої худоби є однією з основних передумов ефективного ведення тваринництва. У зв’язку із цим стає очевидною необхідність удосконалення методів діагностики, лікування та профілактики цих захворювань. У структурі інфекційної патології ВРХ особливе місце посідають респіраторні хвороби телят.

Інфекційний ринотрахеїт — висококонтагіозна хвороба, що характеризується катарально-некротичними ураженнями дихальних шляхів, лихоманкою, загальним пригніченням і кон’юнктивітом, а також пустульозним вульвовагинітом й абортами. Прояв клінічних ознак залежить від форми та перебігу хвороби. Тривалість інкубаційного періоду коливається від 2 до 21 доби. До вірусу чутлива худоба незалежно від статі й віку. Найважчий перебіг хвороби у худоби м’ясних порід. Спостерігаються пригнічення, гіперемія слизових оболонок носової порожнини, яка поширюється на носове дзеркало («червоний ніс»), часте дихання, кашель, серозні або слизово-гнійні витікання з носової порожнини, риніт, ринотрахеїт, асфіксія. Смертність за гострого перебігу захворювання може досягати 25–40%. Генітальну форму ІРТ у корів називають інфекційним пустульозним вульвовагінітом (ІПВ), а в биків — інфекційним пустульозним баланопоститом (ІПБ).

Інфекційний пустульозний вульвовагініт спостерігають у корів і телиць. Проявляється тяжким запаленням слизової оболонки статевих органів, її набряком, гіперемією, слизово-гнійними виділеннями та появою пустул (1–2 мм у діаметрі). З розвитком хвороби пустули лопають, із них витікає гнійний ексудат, утворюються ерозії.

Інфекційний пустульозний баланопостит (ІПБ) проявляється як запалення й висипання пухирців на слизовій оболонці крайньої плоті статевого органа. В результаті ускладнення хвороби може виникнути некроспермія, аспермія й імпотенція. Лабораторна діагностика передбачає виявлення в патологічному матеріалі і в спермі биків вірусного антигену за допомогою ПЛР.

 Респіраторно-синцитіальна інфекція — це гостра вірусна хвороба телят, що характеризується лихоманкою й ураженням респіраторних органів. Найсприйнятливішими є телята до місячного віку. Збудник виділяється з організму з носовими витіканнями, слиною, повітрям, що видихається, витіканнями з очей. Інкубаційний період триває 2–3 доби. Зараження тварин відбувається аерогенно, можливе внутрішньоутробне інфікування, що підтримує циркуляцію вірусу в стаді. Хвороба може виникнути протягом усього року, але найчастіше в осінньо-зимовий період, а також у разі комплектування поголів’я з різних господарств. Тривалість хвороби 3–8 днів. Як правило, респіраторно-синцитіальна вірусна інфекція перебігає в асоціації з такими хворобами, як парагрип-3, інфекційний ринотрахеїт, вірусна діарея, сальмонельоз, ешерихіоз, пастерельоз, мікоплазмоз й ін. Діагноз установлюють на підставі епізоотологічних даних — клінічного прояву хвороби, патологоанатомічних змін і результатів лабораторних досліджень.

 Парагрип-3 — гостра вірусна хвороба, головним чином телят, що характеризується лихоманкою, катаральним запаленням верхніх дихальних шляхів, а у важких випадках — ураженням легень. Важливим моментом у виникненні захворювання в господарстві може бути стрес-чинник. Зараження телят відбувається повітряно-крапельним шляхом, перорально, також установлено виділення вірусу з молоком, фекаліями і вагінальними виділеннями. В тільних корів інфекція може призвести до внутрішньоутробного зараження плода, абортів або народження нежиттєздатних телят. Інкубаційний період триває до 5 днів. Хвороба протікає надгостро, гостро, підгостро, хронічно, з різноманітними симптомами: від легких ринітів або бронхітів до важкої бронхопневмонії.

Вірусна діарея — це контагіозна вірусна хвороба переважно молодих тварин, що характеризується пропасницею, ерозивно-виразковим запаленням слизових оболонок травного каналу, органів дихання та відтворення, профузною кривавою діареєю, кон’юнктивітом, ринітом і вульвовагінітом. У тільних корів можливі аборти. На вірусну діарею ВРХ хворіють тварини переважно у віці від 2 місяців до 2 років. Основним джерелом збудника інфекції є хворі тварини, які тривалий час виділяють вірус у зовнішнє середовище із секретами та екскретами організму.

Пастерельоз — інфекційна хвороба багатьох видів свійських і диких тварин, а також птиці, що характеризується ознаками септицемії й геморагічного діатезу, гнійно-некротичною пневмонією, інколи й геморагічним ентеритом. Інкубаційний період триває від кількох годин до 14 діб. Характерною особливістю є той факт, що клінічно здорові тварини можуть бути носіями збудника. Перебіг хвороби — надгострий, гострий, підгострий і хронічний.

Поодиноко респіраторні захворювання ВРХ трапляються не так часто. Як правило, на території одного господарства спостерігається асоціативний перебіг захворювань, і, як наслідок, ми отримуємо так званий респіраторний комплекс (BRDC). У результаті цього формуються збитки від неефективного використання кормів, а витрата коштів, спрямованих на приріст живої маси тварин, не виправдовується.

Для контролю за BRDC у господарствах треба застосовувати як загальні ветеринарно-санітарні заходи, так і заходи специфічної профілактики проти зазначених хвороб. Загальні ветеринарно-санітарні заходи складаються насамперед із належної організації виробничого процесу, що вимагає розділення тварин на групи, карантинування новозавезених тварин, вчасну дезінфекцію, дератизацію тощо.

Компанія Bioveta a.s. (Чехія) пропонує програму зі специфічної профілактики респіраторних захворювань ВРХ, яка містить комбіноване використання живих й інактивованих вакцин із різним антигенним складом:

BioBos IBR marker live, BioBos IBR marker inact., BioBos Respi 3 та BioBos Respi 4.

Вакцини BioBos IBR marker live, BioBos IBR marker inact. у своєму складі мають маркований вірус і тому не викликають утворення антитіл проти глікопротеїну Е вірусу інфекційного ринотрахеїту, що дозволяє відділити щеплених тварин від тварин, інфікованих польовим герпесвірусом ВРХ типу 1.

Вакцинація корів і нетелей

Вакцинацію корів і нетелей проводять, зокрема, для подальшої передачі материнських антитіл потомству. Перше щеплення корів і нетелей комплексом вакцин BioBos Respi 4 (BioBos Respi 3) і BioBos IBR marker inact. не пізніше ніж за 7–5 тижнів до запланованого отелення. Друге щеплення — за 4–2 тижні до отелення. Ревакцинацію проводять також комплексом вакцин BioBos Respi 4 (BioBos Respi 3) та BioBos IBR marker inact. кожні 6 місяців одноразово, враховуючи те, що пік імунної відповіді має припадати на період отелення, що забезпечить новонароджених телят високим рівнем МАТ.

Вакцинація молодняку ВРХ

Схеми щеплення молодняку ВРХ мають велику кількість варіантів залежно від епізоотичної ситуації, умов утримання тварин, напряму господарської діяльності підприємства тощо. Для виконання програми контролю BRDC телятам застосовують як живі (BioBos IBR marker live), так й інактивовані вакцини (BioBos IBR marker inact., BioBos Respi 3, BioBos Respi 4). Комбінації та порядок застосування вакцин визначають безпосередньо ДВМ господарства, враховуючи чинне законодавство з боротьби з респіраторними захворюваннями ВРХ та інструкції щодо застосування вакцин.

Застосовуючи запропоновані профілактичні заходи, можна збільшити збереження молодняку великої рогатої худоби та підвищити економічну ефективність тваринництва у господарствах.