26.12.19

47

СУЧАСНІ МЕТОДИ КОМПЛЕКСНОЇ ВАКЦИНАЦІЇ ПРОТИ РЕСПІРАТОРНОГО СИНДРОМУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

Інформацію надано АТ «Біовета» [Bioveta,a.s..]

 

 

Комплекс респіраторних захворювань великої рогатої худоби (Bovine Respiratory Disease Complex, BRDC) – це зазвичай поєднання  вірусних та бактеріальних збудників , що найчастіше вражає молодняк великої рогатої худоби у віці від 3 місяців, а у виняткових випадках, і раніше. Серед вірусних збудників—передусім би­чачий респіраторно-синцитіальний вірус (BRSV), вірус парагрипу З (РІ 3), вірус інфекційного бичачого ринотрахеїту (IBR) та вірусна діарея великої рогатої худоби (BVD/MD). Бактеріальні патогени, що спричиняють ускладнен­ня—головним чином Mannheimia (раніше Pasteurella) haemolytica, Pasteurella multocida, Haemophilus somnus та Arcanobacterium (раніше Corynebacterium) pyogenes. Критичний період настає у те­лят віком до 6 місяців.

Основними патогенами, що спричиняють найбільші втра­ти, особливо у розведенні телят, є М.haemolytica, а серед віру­сів—BRSV та РІ3. Ці три патогени — головна причина респіраторних інфекцій у 80% випадків на європей­ській території, і наразі вони спричи­няють у невакцинованих стадах до 30% смертності у молодняка.

Після респіраторних інфекцій, подальші непрямі збитки зумов­лено відставанням у роз­витку, і неможливістю досягнення оптимального стану для подальшого розведення,  або забою. Тяжкі респі­раторні захворювання, перенесені нетелями в ранньому і зрілому віці, можуть бути причиною тяжкого оте­лення корів-первісток.

    З огляду на інші негативні характе­ристики цих вірусів, зокрема в галузі репродукції та імуносупресії, країни з розвинутим тваринництвом у Євро­пі реалізують загальні оздоровчі про­грами, спрямовані на зниження ін­фекційного тиску на даній території, і тим, самим, на зменшення небезпеки виникнення клінічної форми хворо­би (BRDC). Ці програми пов’язані з багатьма профілактичними заходами, які розра­ховані на кілька років і в тому числі включають використання сучасних маркерних (DIVA) вакцин. За їх допомогою можна значно дешевше, і при цьому дуже точно серологічно, відрізнити щеплених тварин від інфікованих по­льовим вірусом і досягти поступово­го вилучення всіх заражених тварин із господарства з метою цілковитого оздоровлення стада.

 

Перед початком вакцинації завжди доцільно з’ясувати епізоотичну ситуацію в гос­подарстві, при цьому, враховуючи ре­зультати лабораторних досліджень. Відповідно до цього обрати стратегію і план оздоровчих заходів. Вакцинація є основою для оздоровлення господарства. Утім, вона повинна супроводжуватися належними зоосанітарними та ор­ганізаційними заходами. Лікування антибіотиками, в разі якщо інфекційний агент або патоген, який циркулює в господарстві не відомий, і не були проведені лабораторні дослідження для визначення на чутливість, може бути неефективним.

 

                  Вакцини, призначені для плану оздоровлення:

 

  1. BioBos Respi З і BioBos Respi 4 міс­тять у своєму складі вірусні та бактеріальні  антигени, проти респіраторно-синцитіальної інфекції, парагрипу-3, вірусної діареї та бактерії Mannheimia (Pasteurella) haemolytica. Їх при­значено для вакцинації як телят і молодняка, так і корів та нетелів. Обидві вакцини є інактивованими, тож абсолютно немає загрози відновлення вакцинних антигенів у вірулентний штам та його по­дальшого поширення в госпо­дарстві.
  2. BioBos IBR marker live і BioBos IBR marker inact.— маркерні (DIVA) вакцини для активної імунізації великої рогатої худоби, починаючи з раннього віку, задля попередження поширення вірусу BHV-1 (IBR), а також зменшення виділення польового вірусу. Поді­бно до інших сучасних маркерних вакцин проти IBR, цей продукт дає змогу безпроблемно серологічно відрізнити вакци­нованих тварин від тварин, інфі­кованих польовим вірусом (ме­тод gE Elisa).

 

У сучасній профілактиці проти комплексу BRDC можна використати такі підходи:

 

  1. Вакцинація корів та нетелів.

 

Вакцинація тільних корів та нетелів проводиться, з метою отримання високого титру антитіл, які потім передаються з молозивом телятам і захищають їх у ранньому постнатальному періоді. Якщо, ми використовуємо молозиво від вакцинованих матерів для попередження ранньої інфекції телят, то обов’язково досліджуємо його на кількість антитіл, і також, ми повинні контролювати час згодовування та кількість молозива, яке отримають телята.

 

  1. Вакцинація телят і молодняка великої рогатої худоби.

 

Телята від щеплених матерів отримують через молозиво пасивні антитіла, які, втім, зникають упро­довж кількох тижнів. Тому необхідно імунізувати телят для досягнення активного імуні­тету. Імунізація телят є доцільною в перші 5-8 тижнів життя, з подальшою ревакцинацією через 2-3 тижні. Телят із клінічними ознаками захворю­вання не можна вакцинувати вза­галі.

 

Рекомендації з вакцинації при захворюванні телят на BRDC

 

Для недопущення виникнення респіраторних захворювань у те­лят першого тижня життя необхідна вакцинація корів та нетелів перед отеленням. Щеплення телят інактивованою вакциною можливе не ра­ніше ніж у 5-8 тижневому віці . До цього віку краще застосува­ти інтраназальну форму введення призначених для цього вакцин з ме­тою обійти материнські антитіла, що циркулюють у тілі новонародже­них телят після напування молози­вом, і в такий спосіб забезпечити ло­кальний захист слизових оболонок дихального

апарату від вірусних рес­піраторних патогенів.

Якщо телят потрібно перевести до спільного стійла (телятника) у пері­од вакцинації, необхідно першу дозу вводити за 2-3 тижні до переведен­ня, а другу—в день транспортування або відразу ж після нього.

 

Рекомендовані вакцини Bioveta, a.s.:

 

  • BioBos Respi З (BRSV, PI З, M.haemolytica)—дозування 2 мл підшкірно двічі з інтервалом З тижні;

 

  • BioBos Respi 4 (BRSV, PI 3, BVD, M.haemolytica)—дозування 2 мл підшкірно двічі з інтервалом З тижні;

 

  • BioBos IBR marker inact.(BHV-1)—дозування 2 мл внутрішньом’язово двічі з інтерва­лом 3 тижні;

 

  • BioBos IBR marker live (BHV- 1)—дозування 2 мл лише інтраназально.

 

Вакцини BioBos Respi коровам та нетелям рекомендовано вводи­ти окремо від вакцини BioBos IBR marker з інтервалом 1-2 тижні. Ціл­ком можливо розпочати первинну вакцинацію, як-то кажуть, «естафет­но», тобто під час введення другої дози першої вакцини почати введення першої дози другої. Практичний offlabel досвід ветеринарних лікарів у Чеській Республіці: вакцини мож­на вводити навіть одночасно в той же день у діагонально протилежні час­тини тіла (наприклад, одну з вакцин BioBos Respi —підшкірно на лівому боці шиї, a BioBos IBR marker внутрішньом’язово з правої сторони стегна).

 

 

Завдяки взаємосприятливій ком­бінації застосування вакцин Bioveta, a.s., серії BioBos Respi та BioBos IBR marker може бути досягнуто:

 

  • зменшення числа випадків клініч­них захворювань дихального апа­рату телят майже на 90%;
  • поступового значного зниження циркуляції вірусу BHV-1 (IBR) у господарстві;
  • мінімізації ризику занесення ін­фекції в господарство маркерним живим вакцинним вірусом;
  • якісного поточного моніторингу ситуації з IBR у господарстві;
  • значного заощадження коштів за­вдяки відсутності потреби у лабо­раторному моніторингу IBR;
  • високих шансів на цілковите оду­жання стада від інфекції;
  • економічної вигоди під час торгів­лі ВРХ та її продуктами з країнами, де викорінено IBR, або тими, що оздоровили чи систематично оздо­ровлюють стада від цієї інфекції. До країн, де викорінено IBR, буде неможливо експортувати живих тварин і навіть продукти з госпо­дарств із IBR.

Для цілковитої ліквідації вірусної інфекції BHV-1 (IBR) необхідно склас­ти індивідуальний план вакцинації і прищепити поголовно всіх тварин протягом декількох років, оптималь­но за умови замкненого обороту ста­да. Також упродовж усього періоду вакцинації слід проводити у господар­стві регулярний серологічний моні­торинг IBR-інфекції за допомогою gE ELISA-тесту, який дає змогу в разі ви­користання маркерної вакцини надій­но відрізняти вакцинованих тварин від інфікованих польовим вірусом. Це неможливо з’ясувати серологічно за допомогою немаркерних (стандарт­них комерційних) вакцин проти IBR.

З вищезазначених причин компа­нія Bioveta,a.s., готова допомогти під час лабораторного обстеження великої рогатої худоби до запровадження за­ходів, упродовж оздоровлення та під час оцінювання результатів маркова­них і природних вірусів IBR.

Поряд із вакцинацією слід приділя­ти увагу організації господарювання, гігієні стійл, годівлі та доглядові за тваринами. Навіть найкраща вакци­на не принесе очікуваних результатів в разі наявності негативних переду­мов для виникнення інфекцій у гос­подарстві.

КОЛИ ВИБРАТИ ІНАКТИВОВАНУ, А КОЛИ ЖИВУ МАРКЕРНУ ВАКЦИНУ ПРОТИ ІНФЕКЦІЙ ІВR

СИТУАЦІЯ РЕКОМЕНДАЦІЯ
Початок базової імунізації стада. BioBos IBR marker live інтраназально
Тварини до 3-4-місячного віку. BioBos IBR marker live інтраназально. або внутрішньом’язово.
Господарства з високим ризиком зараження — стада з відкритим оборотом і стада з високим інфекційним тиском. BioBos IBR marker live інтраназально для телят у віці до 3 місяців і внутрішньом’язово для старших тварин.
Гострий спалах інфекції. BioBos IBR marker live переважно інтраназально.
Решта обставин — залежно від поточної епідемічної ситуації конкретної ферми і поточного етапу оздоровчої програми*. BioBos IBR marker live або BioBos marker inact.

 

*Якщо не спостерігається циркуляції вірусу в молодих тварин, можна почати групову вакцинацію телят із 3-місячного віку. В іншому разі необхідно раніше вакцинувати живою вакциною інтраназально (ризик взаємодії з материнськи­ми антитілами); подальша ревакцинація завжди провадиться з інтервалом 6 місяців; див. таблиці 2 і 3 схем вакцинації.

ЦИРКУЛЯЦІЯ ВІРУСУ: ПОЧАТОК ВАКЦИНАЦІЇ У ВІЦІ 2 ТИЖНІ

 

Вік 2 тижні Вік 3-4 місяці Кожні 6 місяців
BioBos IBR marker live

(інтраназально)

BioBos IBR marker live

(інтраназально/

внутрішньом’язово)

BioBos IBR marker live (внутрішньом’язово)
або
BioBos IBR marker live

(інтраназально)

BioBos IBR marker live

(інтраназально/

внутрішньом’язово)

BioBos IBR marker inact.

(внутрішньом’язово)

СУЧАСНІ МЕТОДИ КОМПЛЕКСНОЇ ВАКЦИНАЦІЇ ПРОТИ РЕСПІРАТОРНОГО СИНДРОМУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ