Шаргало М.С.

ТОВ “ЕВРОВЕТ”

 

Ензоотична пневмонія свиней

 

Мікоплазмова інфекція у свиней широко поширена  в країнах з розвиненим свинарством і служить однією з причин економічних втрат при виробництві м’яса. Збитки від захворювання пов’язані з витратами на лікування, зниженням виробничих показників у поросят на дорощуванні і відгодівлі, нижчою ринковою ціною туші при реалізації. Занесення патогенних мікоплазм в благополучні господарства відбувається переважно з інфікованним поголів’ям і спермою при порушенні карантинних заходів та вимог до господарств постачальникам.

 

Ензоотична пневмонія свиней  (мікоплазмова пневмонія, респіраторний мікоплазмоз, мікоплазмоз свиней (pneumonia enzootica suum) – хронічне інфекційне захворювання, що характеризується запаленням легенів, серозних покривів і порушенням репродуктивної функції у свиноматок.
Збудником хвороби є мікоплазма (Mycoplasma) — рід дуже маленьких бактерій. Для мікоплазм характерний надзвичайно виражений поліморфізм, обумовлений в першу чергу відсутністю твердої клітинної стінки, властивою бактеріям, а також складним циклом розвитку. Мембрана мікоплазм характеризується високою біологічною активністю. Вона регулює процеси метаболізму в клітині, енергетичний обмін, рецепцію токсинів, забезпечує адсорбцію еритроцитів. Клітини мікоплазм мають складну структуру, причому за хімічним складом і іншими показниками вони суттєво не відрізняються від бактерій, за винятком однієї особливості – у мікоплазм відсутні клітинна стінка і пов’язані з нею білкові та ліпідні компоненти. Можуть бути паразитами або сапрофітами. Вони стійкі до антибіотиків, які спрямовані на порушення синтезу клітинної стінки, подібно до пеніциліну. Найбільш часто вона викликається M.suipneumoniae – M.hyopneumoniae, рідше – іншими видами цих мікроорганізмів. Джерелом інфекції є хворі і перехворіли тварини, в організмі яких мікоплазми можуть зберігатися до 13-15 місяців.

 

Виділяється збудник у навколишнє середовище  витіканням з носа, молоком, сечею та іншими секретами. Зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом і внутрішньоутробно. До хвороби сприйнятливі свині різного віку, але більш чутливий молодняк. Захворювання протікає у вигляді ензоотії, вражаючи до 60-80% поросят. Летальність сягає  10-15%. Зараженість стада зберігається роками. У поросят сисунів симптоми хвороби часто відсутні і спостерігаються вони в 2-3-місячному віці.
На широту поширення, інтенсивність ензоотії і тяжкість перебігу хвороби істотно впливають мікроклімат приміщень, умови утримання та годування. Вираженої сезонності немає, але найбільш масово проявляється в осінньо-зимовий період.
Інкубаційний період триває від 7 до 30 днів. Хвороба проявляється в основному в респіраторній формі. Температура тіла може підвищуватися до 40,5 С. Також відзначається втрата апетиту та погіршення загального тану тварини. У поросят відзначається чхання,  витікання з носа, кашель, спочатку сухий і рідкий, а потім у вигляді тривалих нападів. Дихання прискорене до 70 -80 рухів на хвилину. Кашель особливо посилюється в ранкові години під час годування або при переміщенні тварин.
При ускладненні основного патологічного процесу бактеріальною мікрофлорою у хворих поросят хвороба протікає більш важко. Дихання стає утрудненим, апетит знижений, відзначається виснаження, слизові оболонки ціанотичні. На кінцевій стадії хвороби поросята сидять на задній частині тіла з сильною задишкою і намагаються ударами живота видихнути повітря з хронічно запалених легенях.

 

Mycoplasma hyopneumoniae має тропізм до легеневої тканини, значну роль адгезивного глікопротеїну в процесі колонізації мікоплазм в організмі тварин. Прониклі в організм свиней респіраторним шляхом, мікоплазми розмножуються в епітелії бронхів і легень, утворюючи вогнища серозно-катаральної бронхопневмонії. Потім в інтерстиціальній тканині і в стінках альвеол виникає лімфоїдно-моноцитарна інфільтрація, яка призводить до звужування бронхів, стиснення альвеол і порушення дихання. Запалення здебільшого розвивається у вентильованих ділянках – на краях часток легень, у вигляді лобулярної пневмонії.

 

За задовільних умов утримання і повноцінної годівлі тварин, патологічний процес може призупинитись. У таких випадках хвороба перебігає доброякісно і протягом 2–3-х тижнів закінчується одужанням. У разі незадовільних умов зовнішнього середовища та участі у патологічному процесі інших умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів (змішана або секундарна інфекція) розвивається лобарна пневмонія – частіше катарально-гнійна і рідко гнійно-некротична або фібринозна.

 

Порушення легеневого газообміну в початковій стадії компенсується збільшенням частоти дихання, а під час виникнення лобарної бронхопневмонії з’являються ознаки декомпенсації у вигляді задишки, серцевої недостатності та слабкості. Хронічна гіпоксія (прогресуюче наростання порушення газообміну) призводить до порушень серцевої діяльності, виснаження тварини, появи в стаді замірків(здохлики) та їх загибелі. Однак всі ці порушення – це наслідки не лише гіпоксії, адже у разі росту організму має місце взаємодія між гіпофізом, щитоподібною залозою і статевими залозами. Отже, порушення росту свиней виникає за рахунок дисфункцій гормональних реакцій.

 

Мікоплазми на відміну від бактерій не мають клітинної стінки, а оточені лише тристулковою цитоплазматичною мембраною. Внаслідок цього вони локалізуються у криптах мембран, що робить їх з одного боку недоступними для впливу антитіл і комплементу, а з іншого – у процесі мембранної взаємодії мікоплазм з клітиною господаря відбувається обмін деякими компонентами, що сприяє прояву феномену антигенної мімікрії.

 

Віруси РRRS, грипу, бактерії Actinobacillus pleuropneumoniae, Pasteurella multocida, Streptococcus suis, Haemophilus parasuis, а також Mycoplasma hyopneumoniae проявляють синергідну дію та спричинюють виникнення складного паразитоценолічного комплексу (Ображей А.Ф. та ін., 2005). Встановлено, що Mycoplasma hyopneumoniae збільшує тяжкість і тривалість перебігу пневмонії, спричиненої РRRS. Обидва патогени уражують імунну систему дихальних шляхів. Mycoplasma hyopneumoniae прикріплюється до війок дихального епітелію трахеї і бронхів. Як наслідок розвивається спадання війок, втрата мукоцилярної функції дихальної системи, що призводить до значного ризику виникнення вторинних інфекцій. Mycoplasma hyopneumoniae також спричинює імуносупресію, стимулює лімфоцити, підвищуючи рівень протизапальних цитокінів: фактор некрозу пухлин (ФНО), інтерлейкінів 1 і 6, які індукують подальше місцеве запалення і ушкодження тканини. РRRS у свою чергу спричинює лізис і ослаблення функції легеневих альвеолярних макрофагів. Останнє зменшує стійкість дихальних шляхів до вторинних патогенів. Контроль ензоотичної пневмонії часто розглядається як ключовий момент у боротьбі з комплексом респіраторних захворювань свиней. За наявності РRRS змінена імунна відповідь господаря може відігравати важливу роль у зменшенні ефективності вакцинації проти Mycoplasma hyopneumoniae.

 

При розтині відзначають катаральне запалення верхівкових, серцевих та додаткової часткою легенів. Запалені ділянки ущільнені, сірого кольору і мають виражену часточкову структуру. З поверхні розрізу стікає каламутна сірувата рідина. Середостіння лімфовузли дещо збільшені, на розрізі соковиті, сірого кольору, місцями почервонілі.
Дихальні шляхи зазвичай без видимих змін. Виявляється лише помірна вогнищева гіперемія слизової оболонки трахеї і великих бронхів. У їх просвітах міститься відносно невелика кількість в’язкої, сіруватої, рідше кров’янистої рідини. Нирка, селезінка, печінка і головний мозок без видимих змін.

У хронічних випадках, коли запальний процес ускладнюється бактеріальною мікрофлорою, розвивається перитоніт, плеврит і гнійно-некротичні процеси в легенях.
Гістологічно у поросят виявляється помірний набряк і інфільтрація клітинними елементами підслизової оболонки трахеї і бронхів, що розповсюджується на перибронхіальну і периваскулярну тканину, утворюючи навколо них інфільтрати у вигляді муфт.
Діагноз ставлять комплексно з урахуванням епізоотологічних, клінічних, патологоанатомічних даних, результатів виявлення антигену мікоплазм МФА, виділення мікоплазм і виявлення до них специфічних антитіл. У лабораторію направляють шматочки уражених легень, взятих на межі зі здоровими, середостіння і бронхіальні лімфатичні вузли і сироватку крові хворих поросят. Ізолят відносять до виду M.suipneumoniae на підставі визначення антигенних властивостей. Для ретроспективної діагностики використовують РСК, РНГА, і імуноферментний аналіз.

 

Всі профілактичні та оздоровчі заходи за ензоотичної пневмонії свиней направлені на розрив епізоотичного ланцюга, санацію довкілля з метою зниження рівня інфікованості та підвищення природної резистентності тварин. Задовільний лікувальний ефект отримують у разі застосування антибіотиків, активних проти мікоплазм і секундарної мікрофлори.

 

Контроль за хворобою є ефективним кроком для того, щоб запобігти розповсюдженню захворювання.  Компанія  Huvepharma EOOD (Болгарія), представляє широку лінійку препаратів проти мікоплазмозу. Антибіотики:

• Тілмікозин: Тілмовет^® 25%
• Групи макролідів: Тилозин.
• Групи плевромуліну: Родотіум^® 10%., Родотіум^®45%, Родотіум^®80%.

Тилозин тартрат., 125-250 г на 1 т води або 100 г на 1 т корму 3-5 днів.

Тілмовет^® 25%., 80мл препарату на 100 л  питної води щоденно або 15-20 мг тілмікозину на 1 кг маси тіла протягом 5 діб.

Родотіум^® 10%., 2,0 – 4,0г препарату на 1кг корму, курс лікування 10-6 діб.

Родотіум^® 45%., 100г препарату на 750 л питної води протягом 3–5 діб.

Родотіум^® 80%.,  250 г препарату на 1 т корму протягом 10 діб.  Рекомендується спочатку довести препарат до 10% концентрації, додавши до 1 кг Родотіуму 80% 7 кг корму, а потім змішувати кількість препарату (залежно від вказаної дози) з готовим кормом.

 

Для групової терапії застосовують премікси із субстанціями тилозину, родотіуму 80%, родотіуму 45%,  виробництва Huvepharma, EOOD. Розчин Тілмовет 25% з питною водою( із розрахунків 80 мл на 100л води).
Використання вакцинації в сучасному високотехнологічному свинарстві є найбільш економічно та епізоотично виправданим способом контролю ензоотичної пневмонії свиней. Практика показала високу ефективність інактивованих вакцин проти ензоотичної пневмонії, застосування яких значно зменшує ураження легень у свиней.

 

З метою  профілактики компанія  Bioveta a.s. (Чехія) пропонує вакцину  Biosuis M. Hyo.  Одна доза містить 2 см³ інактивованого штаму Mycoplasma hyopneumoniae.  Вакцинацію свиней на відгодівлі, починаючи з 10-денного віку в дозі одноразово, шляхом внутрішньом`язових ін’єкцій в ділянку шиї за вушною раковиною. У щеплених тварин стійкий імунітет формується через 14 днів після вакцинації і триває протягом 6 місяців. Для підтримання імунітету рекомендується ревакцинація одноразовим щепленням що півроку.

У окремих випадках, при складній епізоотичній ситуації, можлива вакцинація тварин починаючи із 7-денного віку в дозі 2 мл двічі з інтервалом 3 тижні.
У разі виникнення хвороби заходи боротьби з мікоплазмозом свиней грунтуються на розриві епізоотичної ланцюга, запобіганні контакту між хворими та здоровими тваринами, поліпшенні умов утримання, годівлі та виключення стресових чинників, що знижують резистентність організму. Хворих тварин ізолюють і лікують, а що мали контакт з ними обробляють антибактеріальними засобами. При широкому поширенні хвороби допускається заміна маточного поголів’я новим, завезеним з благополучного господарства.

 

Таким чином, вакцинації проти мікоплазми займають важливе місце у світовій галузі свинарства. При правильному використанні вони можуть мати значний вплив на здоров’я і продуктивність свиней. Як і в разі будь-якої програми вакцинації, рішення щодо того, як і коли вакцинувати, слід приймати після обговорення всіх за і проти кожного варіанта.

 

 

Література.

1. Ефанова Л.И., Манжурина О.А., Давыдова В.В., Рубцова Ю.А., Адодина М.И., Фролова Т.А. Характер инфекционной патологии у поросят и безопасность использования для них кормов. //Труды МНПК ВИЭВ г.Москва, 2011.
2. Малкова Е.М., Гришаева О.Н. Диагностика внутриутробных инфекций у новорожденных детей методом полимеразной цепной реакции. // Методические рекомендации для врачей (Под ред. Помогаевой А.П.). Томск, Кольцово, 2004.
3. Ефанова Л.И., Давыдова В.В., Рубцова Ю.А., Рубцова Ю.А., Пасько Н.В., Адодина М.И. Характер контаминации спермы хряков, половых путей больных эндометритом свиноматок и абортированных плодов. //Труды МНПК посвященной 100-летию В.А. Акатова. Воронеж, 2009.
4. Микоплазмы в патологии животных //Под ред. Г.Ф.Коромыслова, Я.Месарома, Л.Штипковича. – М.Агропромиздат. – 1987.
5. Fano E., Pijoan C., Dee S. Effect of Mycoplasma hyopneumoniae colonization at weaning on disease severity in growing pigs. // Canadian Journal of Veteri nary Research. – 2007. – V. 71.
6. Meyns T., Maes D., Dewulf J., Vicca J., Haesebrouck F., De Kruif A. Quantification of the spread of Mycoplasma hyopneumoniae in nursery pigs using trans mission experiments. //Preventive Veterinary Medicine. – 2004.
7. Sibila M., Nofrarias M., Lopez-Soria S. Exploratory field study on Mycoplasma hyopneumoniae infection in suckling pigs. //Veterinary Microbiology. – 2007. – V. 121. – P. 352-356. 8. Baseman J., Tully J. (1997): Colonization of humans by Mycoplasma canis. // Emer.Infect.Dis. – 1997.