25.06.20

254

Вакцини Bioveta, a.s. проти парвовірусної інфекції свиней – ефективна профілактика статевих розладів, викликаних Parvovirus suis

Стаття розміщена, згідно матеріалів від компаніїї Bioveta, a.s.

Парвовірусна інфекція свиней (Porcine parvovirosis, PPV) – це вже понад 30 років відоме і практично у всьому світі поширене інфекційне захворювання, що ендемічно виникає у свинарських господарствах. Вірус спричиняє найпоширеніші інфекційні розлади репродуктивної системи у свиноматок – загибель ембріонів і плодів або ж викидні. Збудником є ДНК-вірус сімейства ParvoviridaeParvovirus suis – що дуже стійкий у довкіллі, за температури 20 ° C у вологому середовищі витримує до кількох місяців. І це попри те, що з організму він виділяється після інфікування і реплікації в шлунково-кишковому тракті лише протягом короткого періоду з усіма секреціями організму та екскрементами. Найнебезпечніший матеріал – внутрішньоутробно заражені й абортовані плоди. Значним джерелом інфекції в господарствах також часто бувають імунотолерантні кнури, що поширюють інфекцію із зараженим сім’ям під час інсемінації або статевого акту. Вірус серйозно впливає на імунну систему інфікованих особин, що також означає підвищену сприйнятливість до спалахів інших захворювань. Він сприяє передусім появі інших інфекційних захворювань, зокрема PCV2, PRRS тощо.

Клінічні симптоми проявляються головним чином у самиць (свинки і свиноматки), але, на жаль, вони дуже невиразні, й інфекція часто протікає без клінічних проявів – безсимптомно. Захворювання характеризується головним чином порушенням репродуктивних функцій:

  • затримка настання тічки
  • типова трансплацентарна інфекція тільки частини ембріонів або плодів
  • свиноматки не вагітніють або народжують мало поросят
  • типове збільшення числа мертвих муміфікованих плодів
  • новонароджені поросята слабкі і часто невдовзі гинуть
  • дорослі свині і поросята під час інфекційного захворювання можуть мати підвищену температуру

 Плодючість свиноматок знижується головним чином у разі інфікування парвовірусом до середини супоросності:

1) інфікування в перші 14 днів: відмирання частини або всіх ембріонів і їхня резорбція

2) інфікування між 20 і 35 – м днем: відмирання і резорбція плоду, затримки наступного еструсу

3) зараження пізніше 35-го дня: муміфікація плодів (розмір 2 -16 см)

Примітка: якщо муміфіковані плоди мають розмір понад 16 см, це вказує на, як правило, іншу причину захворювання (наприклад, РРСС, лептоспіроз), тому що йдеться про плоди, інфіковані пізніше від 75-го дня супоросності

Поросята, які виживають за внутрішньоматкового інфікування до 75-го дня супоросності і народжуються живими стають серйозними поширювачами вірусу в популяції господарства. Це імунотолерантні вірусоносії, які не мають специфічних антитіл і тому можуть стати джерелом інфекції для інших господарств. Поросята, інфіковані в матці після 75-го дня супоросності вже зазвичай реагують шляхом утворення антитіл і успішно захищаються від інфекції. Порося, яке не має специфічних антитіл і отримає від матері достатню кількість колостральних антитіл проти парвовірусу в молозиві, може бути захищене від інфекції до віку 5 (у виняткових випадках до 7) місяців.

Діагностика інфекції в господарстві ґрунтується на таких принципах:

  • підозра на PPV є вмотивованою завжди під час розладів репродукції і нечисельного опоросу
  • у невакцинованих стадах зростає кількість свиноматок із затримкою тічки
  • поступово збільшується кількість свиноматок, що попри фізіологічність еструсу тривалий час не вагітніють
  • типовою є муміфікація плодів різних розмірів за одного опоросу
  • вірусологічне дослідження муміфікованих плодів до 16 см (тест імунофлюоресценції)
  • доведене виявлення вірусу в плодах або рідинах під час опоросу, наприклад, до першого напування
  • можливість і серологічного обстеження свиноматок за парними зразками крові (інтервал 2-4 тижні)
  • належні лабораторні методи: HIT, ELISA, ПЛР
  • про перебіг парвовірозу свідчать титри антитіл 1: 256 і вище

 

 

Після оцінки результатів обстеження і діагностичних результатів свинокомплекси можна класифікувати так:

1) Господарство серологічно негативне, що складається з 100% серонегативних особин, здебільшого йдеться про винятково рідкісний стан у малих свинокомплексах.

2) Господарство з високим ризиком інфікування: у господарстві серопозитивних (імунітет до інфекції) тварин менше 40%, у разі інфекції очікуються високі втрати.

3) Господарства із помірно високим ризиком зараження: в господарстві відсоток серопозитивних особин становить від 41 до 80%, що становить дещо нижчу загрозу для економіки господарства

4) Господарство з низьким ризиком поширення інфекції: у господарстві понад 80% серопозитивних особин, що свідчить про те , що вірус у цій популяції виникає природно

Якщо ми додаємо (купуємо) нових тварин у господарства з високим та середнім ступенем ризику зараження, нових особин слід серологічно обстежити в карантині і помістити їх у стадо тільки у разі серонегативності. Усі серопозитивні тварини, утім, не можуть становить безпосередньої загрози, рекомендовано їх дослідити на виділення вірусу методом ПЛР. Адже серопозитивні свиноматки вже могли стикнутися з інфекцією одразу після народження, інфекція в них пройшла безсимптомно, вони мають антитіла, але вірус не виділяють. Найбільший ризик, однак, пов’язаний з особинами, інфікованими незадовго до транспортування (купівлі), і титри антитіл в них є низькими – ці тварини становлять для господарства украй високу небезпеку!!!

 

 

Імунітет проти парвовірусу моделюють такі чинники:

  • поросята народжуються без антитіл (agamaglobulinaemia)
  • єдиним джерелом є молозиво (colostrum), зокрема до 24-х годин після опоросу
  • пасивно отримані антитіла поступово знижуються в свиней до віку 5 місяців
  • найнадійніший захист від парвовірусу свиней – це вакцинація
  • оптимальний час для вакцинації свинок – у віці 6 -7 місяців
  • до появи імунітету проти PPV слід утримувати свинок на карантині
  • у разі підозри щодо перзистенції пасивних антитіл слід вакцинувати 2 рази
  • вакцинувати слід принаймні за 2 тижні до спаровування

З причини високої інфікованості свиней у значній кількості господарств існує необхідність вакцинувати свинок до введення в стадо (після придбання), а також до їхньої репродукції. Найоптимальніший метод – масова вакцинація. З урахуванням тривалого пасивного захисту материнськими антитілами рекомендується щеплення приблизно з 6-місячного віку. Вводити особин до нового стада оптимально щонайраніше через 14 днів після ревакцинації.

 

 Парвовіроз свиней – специфічна профілактика Bioveta,a.s.

1) Свинки і свиноматки:

– одна доза вакцини ПАРВОЗIН-ОЛЬ або ПАРВОЕРІЗIН за 2-4 тижні до спаровування або інсемінації

– ревакцинація обов’язково за 2-4 тижні до початку кожного наступного спаровування

Свиноматок з ризиком персистенції материнських антитіл краще вакцинувати двічі

 1-а доза: за 4 тижні до спаровування (іноді навіть ще у продавця)

 2-га доза: за 2 тижні до спаровування (ще в карантині)

2) Кнури:

– одна доза вакцини ПАРВОЗIН-ОЛЬ або ПАРВОЕРИЗИН щонайпізніше за 2 тижні до початку спаровування або збору сперми

– ревакцинація завжди однією дозою вакцини кожні 6 місяців

Переваги вакцини ПАРВОЗIН-ОЛЬ порівняно з вакцинами конкурентів:

  • така ж доза вакцини 2 мл внутрішньом’язово (IM) в зоні за вухом
  • можна згодом поєднувати з комбінованою вакциною від бешихи того ж виробника
  • особливо рекомендовано для вакцинації і ревакцинації свинок до першого парування

Після вакцинації виробляються специфічні антитіла, які захищають ембріони та плоди свинок і свиноматок від парвовірусної інфекції упродовж супоросності. Що стосується кнурів – високі титри антитіл перешкоджають реплікації парвовірусу у статевих органах, і у такий спосіб знижується ризик інфікування під час спарювання. Максимальний рівень антитіл виявлено на 35-й день після вакцинації, й антитіла зберігаються упродовж 6 місяців.

 

Переваги вакцини ПАРВОЕРИЗІН порівняно з вакцинами конкурентів:

  • така ж доза вакцини 2 мл i.m. внутрішньом’язово в зоні за вухом
  • не потрібна ревакцинація компонентом бешихи
  • виробляється імунітет проти всіх форм бешихи (включно з септичною формою)
  • захищеність від двох серйозних інфекцій завдяки лише одному уколу

Після вакцинації виробляються специфічні антитіла, які захищають імунізованих особин від бешихи свиней, ембріони і плоди свинок і свиноматок від парвовірусної інфекції упродовж усього періоду супоросності. Що стосується кнурів – високі титри антитіл перешкоджають реплікації парвовірусу у статевих органах, і у такий спосіб знижується ризик інфікування під час спарювання. Максимальний рівень антитіл виявлено на 35-й день після вакцинації, й антитіла зберігаються упродовж 6 місяців. Повноцінний імунітет до бешихи розвивається через 21 день і триває в протягом 6 місяців, причому діє проти всіх клінічних форм прояву інфекції Erysipelothrix rhusiopathiae.

Вакцини Bioveta, a.s. проти парвовірусної інфекції свиней – ефективна профілактика статевих розладів, викликаних Parvovirus suis