21.08.18

9

БІОСУІС АПП — профілактика респіраторного синдрому свиней

А саме актинобацилярної плевропневмонії свиней (АПП).

Лікарям ветеринарної медицини та власникам свиноферм давно відома проблема респіраторного синдрому у свиней на відгодівлі. Інфекційні захворювання респіраторного комплек­су призводять до великих економічних втрат, насамперед це прямі втрати від загибелі великовагових свиней на пізніх строках відгодівлі, а також непрямі втрати через погіршення параметрів відгодівлі та, як наслідок, недоотримання очікуваного прибутку.

Нині, коли розведення свиней пере­буває під великим економічним впли­вом, вкрай важливо ефективно запобігати цим чинникам. Респіраторні захворю­вання свиней найпоширеніші хвороби свиней на відгодівлі та навіть у розви­нених країнах — наприклад, у Данії ці захворювання становлять 50% усіх про­блем зі здоров’ям свиней. Часто у хворих тварин на бойні реєструють плеврит (14%), пневмонію (7%), а також ателектаз легень (2%). Результати, що надходять із боєнь, легко поєднати з показниками виробни­цтва окремих господарств. Свині, ураже­ні патогенними мікроорганізмами, які спричиняють респіраторні захворюван­ня (це було підтверджено характерними патологоанатомічними змінами в леге­нях на забої) мають менший приріст на 42-47 г/день, як порівняти зі здоровими тваринами, у яких на забої не діагностува­лися патологоанатомічні зміни в легенях. На сьогодні для лікування цього спектра захворювань ще застосовують велику кіль­кість антибіотиків. Було досліджено, що навіть на данських і голландських комп­лексах застосовували антибіотики для лікування респіраторного синдрому або в ін’єкційному або в пероральному вигляді понад 50% свиней упродовж їх життя.

Респіраторний синдром свиней (PRDC) — це поліфакторне захворювання, у якому часто беруть участь різні патогени. До первинних чинників захворювання належать: Actinobacilluspleuropneumoniae; вірусні збудники (вірус РРСС, свиня­чий грип, цирковірусPCV2); Mycoplasmahyopneumoniae; деякі штами Pasteurellamultocida і Bordetellabronchiseptica.

Секундарними патогенами є Pasteurellamultocida, Streptococcus suis, Actinobacillussuis, Haemophilusparasuis, Arcanobacteriumpyogenes, Salmonella choleraesuisй ін.

Прояв захворювання посилюють пога­ний мікроклімат, велика скупченість сви­ней у клітках (загонах), формування груп відгодівлі з різних джерел (ферм) або доу­комплектування вже наявних груп свиней на відгодівлі новими тваринами, недотри­мання правила «пусто-зайнято», а також багато інших стрес-чинників. Тяжкість захворювання завжди залежить від ком­бінації відомих трьох біосистем (збуд­ник — патоген — зовнішнє середовище). Серед найбільш патогенних збудників, що здатні спричиняти серйозні ураження в легеневій тканині, здатні до швидкого поширення, а також спричиняти незво- ротні зміни в паренхімі легень, належать Actinobacilluspleuropneumoniae, який і є без­посереднім збудником актинобацилярної плевропневмонії свиней (AПП).

На сьогодні відомо 15 різних серотипів збудника, які не мають перехресного іму­нітету. Із цих серотипів 13 є патогенни­ми в тому чи тому ступені. Це залежить насамперед від виробництва найсерйоз­ніших чинників вірулентності — гемо­літичних екзотоксинів. Ці екзотоксини (APPAPXI, APX II, APX III та APX IV A) належать до групи RTX токсинів, що виробляються різними грамнегативними бактеріями, які в оболонці клітини-госпо- даря також утворюють крихітні отвори (пори), тому їх ще називають пориформ- ні токсини, і внаслідок цього в клітині збільшується осмотичний тиск, клітина набухає й врешті-решт гине. На основі цього механізму в бактерій Actinobacilluspleuropneumoniae є здатність блокувати неспецифічний імунітет респіраторного тракту, який представлено насамперед фагоцитарною здатністю легеневих аль­веолярних макрофагів і нейтрофільних гранулоцитів.

Продукування токсинів різними серотипамиActinobacilluspleuropneumoniae:

Група 1 — найбільш патогенні та епізо­отично значущі серотипи 1, 5, 9, 11, які виробляють APXI, APX II токсини;

Група 2 — менш патогенні таепізоо­тично значущі серотипи 2, 4, 6, 8, 15, які виробляють APXII, APXIII токсини;

Група 3 — низько патогенний серотип 3, який продукує APXIII токсин;

Група 4 — низько патогенні серотипи 7, 12, які виробляють APXII токсин;

Група 5 — найменш патогенний серотип 10, який продукує APXI токсин.

APXIV Aтоксин виробляють усі серо­типи 1-12 і також 15.

 

Діагностика

Діагностика актинобацилярної плев­ропневмонії проводиться за допомогою серологічного дослідження ELISAна наявність антитіл проти APXIVтоксину. Виробництво цього токсину є специфіч­ним для Actinobacilluspleuropneumoniae. Антитіла проти APX IV токсину завжди постінфекційного характеру. У вакцинова­них тварин результат дослідження може бути псевдонегативним. Після позитив­ного первинного серологічного моніто­рингу рекомендовано завжди проводити серотипізацію.

Якщо в розведенні виникає гостра фор­ма захворювання, можливо спостерігати типові клінічні прояви:

  • раптове виникнення великої кількості хворих тварин;
  • висока температура тіла;
  • хворі тварини лежать;
  • ціаноз вух, морди, кінцівок, який поступово переходить на все тіло;
  • важкі порушення дихання з абдомі­нальним диханням;
  • швидка смерть в перші 24-36 год після появи перших клінічних симптомів;
  • після загибелі з носових ходів витікає чиста кров зі слизом або кровава піна.

Деякі свині гинуть без видимих клініч­них ознак. У стадах із хронічним перебі­гом захворювання можливо час від часу спостерігати кашель, зниження поїдання корму та знижений приріст. Тварини, що перехворіли на гостру форму захво­рювання і лишилися живими, а також свині із субклінічною формою, найчастіше стають хронічними бактеріоносіями, тим самим підтримуючи тиск захворювання в стаді на високому рівні. Тому захворю­вання в стаді найчастіше протікає в під- гострій чи хронічній формі.

Як зазначено вище, комплекс респі­раторного синдрому свиней (PRDC) — це не лише один збудник Асtіпobасіllиspleuropneumoniae, а ще й багато інших бактеріальних і вірусних агентів, тому треба розуміти, що діагностика має базу­ватися на:

  • анамнестичних даних;
  • характерних клінічних проявах захво­рювання;
  • паталогоанатомічних даних;
  • лабораторних дослідженнях, які вияв­лять збудника, його серотип і чутли­вість до антибіотиків, з можливістю використання серологічних дослі­джень і ПЛР.

Ґрунтуючись на отриманих даних і серо­логічному моніторингу стада, ми можемо вирахувати вірогідність виникнення захво­рювання, а також плануємо ефективну профілактику чи лікування.

Лікування

Воно ефективне лише тоді, коли роз­почате з виявленням перших клінічних ознак. Його успіх також залежить від таких чинників, як серотип збудника, виникнення інфекції в серонегативному чи серопозитивному стаді, інфекція лише АПП або змішана інфекція.

Антибіотикотерапія має і негатив­ні сторони: вона погіршує можливість ідентифікації збудника, не впливає на кількість уражених місць в легеневій тканині та на швидкість їх відновлення, і не зменшує кількість бактеріоносіїв. Лише за допомогою одних антибіотиків неможливо знищити інфекцію у стаді, а також зробити профілактичний бар’єр проти інфекції шляхом додавання анти­біотиків в корм. Лікування не запобігає реінфекціям інших серотипів.

 

Профілактика

Неспецифічна — дотримання всіх зоогігієнічних норм і правил у виро­щуванні поросят (відлучення, «пусто- зайнято», мікроклімат, закритий обо­рот стада, карантин, ізолювання хворих тварин).

Специфічним захистом відгодівельного поголів’я є вакцинопрофілактика, оскільки саме групи на відгодівлі, як правило, мають найгірші умови утримання, вентиляції, годівлі, тому саме тут збудник АПП має найбільш сприятливі умови для патогенного впливу на органи дихання. Свині більш старших груп (свиноматки та кнурі), крім вікової стійкості частіше отримують і більш комфортні умови для життя, тому загроза – в рази менша.

Компанія «Biovetaa.s (Чехія) розробила бактерин-токсоїднувакцину проти актинобацилярної плевропневмонії свиней –БІОСУІС АПП.

Вакцина містить бактеріальний антиген Actinobacilluspleuropneumoniaeта анатоксини АРХ І, АРХ II та АРХ III. Після парентерального застосування ці антигени викликають формування специфічних антитіл, які захищають організм проти актинобацилярної плевропневмонії, а також забезпечують захист проти найбільш поширених вторинних бактеріальних пневмонічних патогенів, які загострюють клінічне протікання хвороби.

ВакцинаБІОСУІС АПП призначена для активної вакцинації поросят проти плевропневмонії, викликаної Actinobacilluspleuropneumoniae.

Матеріалинаданокомпанією «Biovetaa.s.»

БІОСУІС АПП — профілактика респіраторного синдрому свиней